Митрополит Андрей Шептицький належить до тієї когорти українських велетнів, що назавжди залишаться джерелом духовного натхнення для багатьох поколінь українців, Він і далі „проповідує” своїми писаннями. Його науки та поучення такі многогранні і так охоплюють всі справи нашого духовного і національного життя, наші недостачі і хиби, наші потреби і вимоги, що його слово стає далі живим і будуючим.
Слуга Божий Андрей у своїх творах особливої уваги присвятив значінню молитви.
Молитва — це піднесення нашого ума і серця до Господа Бога. Слуга Божий Андрей Шептицький молився: „Дай мені, Боже, мудрість мого стану, щоб я усе сповняв, чого бажаєш, дай мені розуміти мої обов’язки, дай мені мудрість моїх обов’язків і дай мені виконати так, як треба і як належить на славу Твою і хосен моєї душі”.
У своїй праці „Божа Мудрість” Митрополит Андрей наводить слова про молитву, за св. Петром з Алькантари: „У молитві душа очищується з гріха, кормиться любов’ю, скріплюється у вірі, утверджується в надії; розквітає дух, розширюється нутро душі, очищується серце, являється правда, поконується спокуса, зникає смуток, відновлюються змисли, сили знеможені підносяться; холодність устає, ржа прикростей никне. З молитви виходять, як живі іскорки, бажання неба, які видає душа, запалена огнем Божої любови. Велике достоїнство молитви, безмірні її привілеї: молитві отвираються небеса”.
