„Перед Твоїм Хрестом, Ісусе Христе, стаю разом із Твоєю Матір’ю, яка є й нашою Матір’ю, разом зі святим Йосафатом і св. Катериною зі Сієни, нашими Покровителями і передаю Тобі в опіку цілу мою родину. Допоможи їй Господи розростися широко й у всіх поколіннях служити Тобі вірно. Дай їй християнські матері, які привчили би своїх дітей до Твоєї Служби. Дай їй батьків, щоб вони явно й відважно визнавали Твою святу Віру й жили в дусі Твоїх законів. Нехай за неї гинуть, як св. Йосафат, а як Катерина зі Сієни на заході, так вони на сході боряться за визнання Твого Намісника. Зволь, о, Господи, покликати з нашої родини священиків, апостолів, мучеників, святих. Не нам Господи, не нам, але Твоєму Імені дай хвалу в нас і через нас, як даєш Імені Твоєму в законах і через закони. Твоїм законом вчини нашу родину, покликуючи в кожному поколінні кількох її членів до служби Твоїх Престолів.
Дай їй духа любови, яку наказуєш синам Василія, духа ісповідництва, яким відзначалися сини Венедикта, духа убожества, якого визнавцем був улюблений Тобою св. Франціск, духа покори й послуху, яким служили Тобі сини Ігнатія, духа милосердя, якого зразок Ти дав нам у св. Вінкенті.
Прийми Господи й вислухай оцю молитву, зложену на руки Твоїх Святих, а наших Покровителів. Амінь” (Написано в Прилбичах, родинному домі графів Шептицьких).
* Взято з книжки „МОЛОДІСТЬ І ПОКЛИКАННЯ О. РОМАНА-АНДРІЯ ШЕПТИЦЬКОГО”, яку написала його достойна мама, графиня Софія з Фредрів Шептицька.
