Саме тепер відбувається в Римі процес у справі канонізації Слуги Божого Андрея. Щоби випросити у Бога тієї великої ласки для нашої Церкви та народу, всі українці мусять розуміти силу і значення прохання, гарячої молитви, побожного життя, добрих діл і жертви задля досягнення цієї мети.
Не забуваймо кожного дня відмовити з тим наміром хоча би раз “ОТЧЕ НАШ” і “БОГОРОДИЦЕ ДІВО” та додати цю молитву за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея:

“Господи Ісусе Христе, Ти нагороджуєш Твоїх вірних слуг не тільки особливі­шими дарами Своєї любови, але й вічною нагородою Святих у небі, а в многих випадках і прославою на Твоїх святих Престолах тут на землі.
Я покірно благаю Тебе: зволь так прославити Твого вірного слугу Андрея Шептицького. Він впродовж свого праведного життя, повного досвідів і терпінь, був добрим пастирем свого стада та великим подвижником Церковної Єдности. Че­рез його заступництво благослови нас новими, ревними пастирями і духовними покликаннями до священицьких і чернечих чинів. Через його заступництво ви­слухай і подай мені ось цю ласку, про яку я тепер прошу… Через його заступництво пошли всьому нашому народові великий дар єдности і свободи. Амінь”.

Слуга Божий Андрей Шептицький народився 29.VII.1865 р. в Прилбичах, Західна Україна. Родинний дім прищепив у його душі глибоку побожність. 1888 року всту­пив до Чину Св. Василія Великого, 1892 року став священиком, 1899 року — Станиславівським Єпископом, а 1900 року — Галицьким Митрополитом. З повною посвятою трудився над поглибленням релігійного духа своїх вірних, відновою східного обряду та над розвитком свого народу в усіх ділянках культурного та суспільного життя. Його апостольська ревність обіймала й українську еміграцію: раз відвідав Бразилію та Аргентину, двічі — Північну Америку. Як добрий пастир не покидав своїх вірних і в часі ворожих наїздів. Був безстрашний в обороні правди та справедливості. Був ув’язнений Москвою в pp. 1914-17.
Провідною ідеєю його життя була справа об’єднання Церкви. І хоч обставини не дозволили здійснити його унійних намірів, це тільки збільшує його заслугу та велич. Хоча тяжко терпів через недугу, він іще молив Бога про ласку мучениц­тва, а перед Апостольським Престолом просив дозволу на мученицьку смерть за віру та єдність Церкви навзамін за страждання свого народу. Помер у Львові 1.ХІ.1944 р. Його беатифікаційний процес був відкритий 5.XII.1958 р.

Якщо хтось одержить якусь ласку через посередництво Божого Слуги Андрея Шептицького, нехай ласкаво повідомить отця Постулятора:
Rev. Father Postulator, Madonna del Monti, 3
00184 Roma, Italia

Дозволяється друкувати
+ Митрополит Стефан Сулик
22 травня, 1991 pоку