Всечесному Духовенству, Преподобному Чернецтву, Боголюбивим вірним
Мир у Господі і наше Архиєрейське Благословення!
“Будьте досконалі, як і Отець ваш Небесний досконалий” (Мт. 5, 48)
На початку свого прилюдного життя, починаючи діло відкуплення людського роду, Ісус Христос вийшов на гору, почав навчати народ. Як найвищий і вирішальний законодавець проголосив Він тоді “блаженства”, як дороговкази до святости та до Божого Царства. Ісус, отже, запрошує своїх послідовників: “Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли Вашого Отця, що на небі” (Мт. 5,16). А свої поучения про те, як люди повинні освячуватися, Спаситель закінчив такими важливими словами: “Будьте досконалі, як Отець Ваш небесний досконалий” (Мт. 5,48). Це запрошення Христа Спасителя дало св. Павлові право пригадати всім християнам: “Це ж саме воля Божа — святість ваша” (1 Сол. 4,3).
В центрі уваги Матері-Церкви завжди було піклування про святість або духовну досконалість її діточок. Недавній Вселенський Ватиканський Собор Другий не забув визначити напрями й у цій найосновнішій справі. У найважливіший конституції про Церкву, де Собор говорить про Божий народ, про єпископів, священиків, мирян та монахів, є окремий розділ “Про загальне покликання до святости в Церкві”. Там Собор каже, що “ця святість безнастанно проявляється та повинна проявлятися в плодах благодати, що їх (Святий) Дух зрощує у вірних” (39).
Від найдавніших часів Церква ставила перед очі своїм дітям приклади і зразки святости. Такими прикладами були життя і вчинки апостолів, святителів, мучеників та преподобних. Церква завжди була дуже чуйною і піклувалася про те, щоб її вірні не були наражені на обман. Тому вона перевіряла й давала оцінку життю й праведності своїх угодників. Бо, як пригадує св. Павло, “сам бо сатана вдає з себе ангела світла” (2 Кор. 11,14).
Внаслідок цього упродовж віків утворився дуже докладний і детальний процес. Церковна влада докладно й детально перевіряє та аналізує життя Божих угодників, чи вони справді старалися “бути досконалими, як Отець наш небесний”. Чи своїм життям вони справді світили перед людьми?
В цьому процесі над життям праведника Церква докладно розглядає життя, працю і чесноти даного Слуги Божого. Вона ставить питання: чи практикував він християнські чесноти в героїчному ступені? Чи мав він репутацію святости під час свого життя? Чи слава його святости поширювалася ще до Його смерти? З якою настановою прийняв він свою смерть? Які ласки одержують люди за його посередництвом?
Беатифікаційний процес над Богоугодним життям Митрополита Андрея ведеться вже від 1958 року. Численні люди, які знали Митрополита або мали змогу його зустрічати, свідчили перед церковним трибуналом про його життя, про його чесноти, про його християнську праведність. Назбиралося сім великих томів таких свідчень.
На основі свідчень свідків та з допомогою різних інших документів підготовляється наукова праця, яка має доказати, що Митрополит Андрей справді мав усі християнські чесноти в героїчному ступені. Його вчинки справді світили перед людьми. Він змагався до ідеалу бути досконалим, як Отець наш небесний є досконалим. Ця дуже важлива наукова праця незадовго буде закінчена й видана друком.
Митрополит Андрей був передусім пастирем довіреного йому стада. Своє стадо старався він провадити до Божого царства. Отож, повчав, напоумлював та заохочував своїх духовних дітей. Написав Митрополит для своєї Церкви багато пастирських послань та різних повчань і творів. Досі вдалося зібрати для беатифікаційного процесу приблизно 25 томів його писань і творів.
Книга одкровення змальовує нам безліч Божих угодників. “Після цього глянув я”, — каже св. Іван Богослов, — і от, — натовп численний, перелічити який ніхто не міг, — від усякого народу і племени, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віти в руках їхніх; і викликували гучним голосом: “Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!” (7, 9-10).
Однак, тільки незначне число Божих угодників з того численного натовпу було канонізоване — проголошене святими. Канонізація святого — це окрема й рідкісна Божа ласка й превеликий дар. Через причини нам зовсім незрозумілі, предвічний Господь уділяє цю виняткову ласку якійсь церкві чи народові. Ласку ж проголошення святого треба собі у Бога випросити. І можна випросити! Господь бо запевняє нас: “Просіть, і дасться вам… Кожний бо, хто просить, одержує… Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять” (Мт. 7, 7-11).
Отож, звертаємося до Вас, Дорогі Браття й Сестри, щоб Ви завжди й щоденно заносили гарячі молитви й моління перед престол Всевишнього за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея. Зокрема тепер, з приводу радісної річниці століття його ієрейського рукоположення, що його уділив Владика Юліян Пелеш. Скріпім і збільшім наші прохання до ласкавого Бога. Просім Бога, щоб прославив вже тут на землі свого вірного слугу Митрополита Андрея.
З другого ж боку, у різних наших потребах чи труднощах звертаймося до Бога через посередництво Митрополита Андрея. Просім його, щоб заступався за нас та випрошував у Бога ласк та благодатей, яких потребуємо. Багато людей вже одержали різні небесні дари й добродійства завдяки молитвам Митрополита Андрея. І ми також маємо право користати з його посередництва. Тим більше, що до беатифікації потрібно хоч одне правдиве чудо через його посередництво. Чудо — це знак від Бога. Чудо — це Божа печать на Богоугодне життя даного праведника. Поручаємо важко хворим або тим, які знаходяться у великих труднощах, звертатися до Бога через посередництво Митрополита Андрея. Для цих потреб можна користатися образочками з зображенням лиця Митрополита Андрея та молитвами, спеціяльно укладеними в цьому наміренні. Розпочнім кампанію молитов за прославу Слуги Божого Андрея!
Водночас нехай Митрополит Андрей буде для нас взором до наслідування. Він-бо є зразком різних чеснот — віри, надії, любови, терпеливости серед терпінь та недуг, уповання на Бога у труднощах. Зразком синівської любови, послуху та відданости Вселенському Архиєреєві, братолюбности й пошани у відношенні до наших православних братів і сестер, жертвенности й праці для нашої Церкви й народу та багатьох інших чеснот. Боже слово нагадує нам, що “Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! — говорить Дух, нехай відпочинуть від трудів своїх, бо їхні діла слідують за ними” (Одкр. 14,13).
Дорогі Брати й Сестри!
Оце наше пастирське слово до Вас у століття ієрейського рукоположения Митрополита Андрея закінчуємо молитвою за його прославу:
Господи Ісусе Христе, Ти завжди нагороджуєш Твоїх вірних слуг не тільки особливішими дарами своєї любови, але й вічною нагородою Святих у небі, а в багатьох випадках і прославою на Твоїх святих престолах тут, на землі. Покірно благаємо Тебе, зволь так прославити Твого вірного слугу Андрея Шептицького. Він упродовж свого праведного життя, повного терпінь і досвідів, був добрим Пастирем свого стада й великим подвижником Церковної єдности. А через його прославу й заступництво пошли й цілому нашому народові великий дар єдности й свободи.
Нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами!
+ Стефан
Митрополит Філядельфійський
Дано у Філядельфії при Соборі
Непорочно Зачатої Богородиці
в день преподобного отця нашого
Антонія Печерського, Київського,
10 липня 1992 року Божого
