29 липня 1865 р. – народився в с. Прилбичі Яворівського повіту, що на Львівщині, в сім’ї графа Івана та графині Софії з роду Фредрів-Шептицьких. Андрей (хресні імена: Роман Марія Олександер) Шептицький – Митрополит Галицький, архиєпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський, нащадок Київсько-Галицьких митрополитів Лева й Атанасія Шептицьких, видатний церковний, культурний і громадський діяч.
1875 р. – розпочинає навчання в гімназії Франца-Йосифа І у Львові.
17 травня 1876 р. – приймає перше св. Причастя в монастирській церкві оо. Бернардинів св. Андрея у Львові.
11 червня 1883 р. – закінчує з відзнакою Краківську гімназію св. Анни;
Червень 1883 р. – разом із батьком, графом Іваном, відвідує резиденцію греко-католицьких митрополитів в Уневі (неподалік від Перемишлян на Львівщині), де зберігалися цінні пам’ятки предків роду Шептицьких.
Жовтень 1883 р. – служба в І австрійському полку уланів у Кракові.
8 січня 1884 р. – захворів на скарлатину.
22 червня 1884 р.– звільнений із військової служби.
1884-1887 рр. – навчання на теологічному та юридичному факультетах Вроцлавського і Краківського університетів.
Квітень 1886 р. – виїхав до Рима (мешкав на вул. Вія Сікстіна, 75а), знайомство з кард. Мечиславом Ледоховським і архиєпископом Йосифом Сембратовичем, відвідував лекції богословів.
9 квітня 1886 р. – присутній на Літургії св. Отця Льва ХІІІ, після якої був уперше представлений Папі, котрий благословив його намір вступити до Чину св. Василія Великого.
Грудень 1886 р. – подорожує до Москви. Відвідує Троїцьку Лавру; знайомиться з визначним російським філософом-богословом Владіміром Соловйовим, який був прихильником об’єднання Східних Церков із Римом і сам прийняв католицьке віросповідання в 1896 р.
1 листопада 1887 р. – подорожує до Києва. Відвідує Києво-Печерську Лавру, монастирі; знайомиться з проф. історії університету св. Володимира В.Антоновичем, який на згадку подарував йому “Історичні пісні українського народу”.
Січень-березень 1888 р. – перебуваючи в Італії, відвідав Рим, Неаполь, Помпеї та монастир оо. Бенедиктинців у Монте Кассіно, де затримався, щоби вивчати “Правила” св. Бенедикта.
24 березня 1888 р. – разом із матір’ю, графинею Софією Фредро, присутній на святкуванні ювілею 50-ліття священства Папи Льва ХІІІ в Римі; вдруге прийнятий на аудієнції у Св. Отця.
19 травня 1888 р. – отримує титул доктора права Ягеллонського університету у Кракові.
28 травня 1888 р. – у 23-літньому віці вступив до василіянського монастиря в Добромилі, де знаходився новіціят ЧСВВ.
2 червня 1888 р. – прийнятий до новіціяту Добромильського монастиря ЧСВВ.
1 липня 1888 р. – під час облечин отримує ім’я Андрей.
1888-1890 рр. – навчання на юридичному факультеті в Мюнхені та філософському – у Відні.
1890 р. – навчання в Єзуїтській колегії у Кракові.
1891 р. – подорож на Буковину.
13 серпня 1892 р. – відбувши триденні реколекції, склав перші монаші обітниці у Христинопільському монастирі ЧСВВ;
22 серпня – ієрейські свячення в Перемишлі з рук єпископа Юліяна Пелеша.
3 вересня 1892 р. – одержує Тайну Священства з рук Перемишльського єпископа Юліяна Пелеша, богослова, історика Церкви.
11 вересня 1892 р. – відправив першу службу Божу в парафіяльній церкві родинного села Прилбичі.
1893 р. – учитель новаків у Добромильському монастирі.
1895 р. – дорадник настоятеля в Добромильському монастирі, учитель грецької мови.
22 червня 1896 р. – ігумен монастиря св. Онуфрія у Львові; початок широкої душпастирської праці в Галичині та на Буковині.
1 травня 1897 р. – спільно з о. Платонідом Філясом (ЧСВВ) засновує видання релігійного часопису “Місіонар” у Жовкві.
Травень 1897 р. – призначений кардиналом Сильвестром Сембратовичом візитатором Згромадження Сестер Служебниць (СНДМ) і всіх василіянських жіночих монастирів; бере участь у реформах жіночих монаших спільнот.
26 серпня 1898 р. – професор богослов’я та моральної догматики у Христинопільському монастирі ЧСВВ.
2 лютого 1899 р. – у 34-літньому віці іменований цісарем Францом Йосифом на єпископа Станиславівського.
19 червня 1899 р. – іменований Папою Львом ХІІІ на Станиславівського єпископа.
2 серпня 1899 р. – два Пастирські послання до вірних Станиславівської єпархії: “Перше слово Пастиря” та “Наша Програма”.
17 вересня 1899 р. – консекрований в архикатедрі св. Юра Митрополитом Юліяном Куїловським.
24 вересня 1899 р. – інтронізація в кафедральній церкві Станиславова.
14-15 лютого 1900 р. – відвідав українську гімназію в Коломиї.
29 жовтня 1900 р. – отримав од Папи Льва ХІІІ повідомлення про призначення його Митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським, єпископом Кам’янець-Подільським.
31 жовтня 1900 р. – розпорядження цісаря Франца Йосифа про номінацію Андрея Шептицького на митрополичий престол у Львові.
20 листопада 1900 р. – Пастирський лист до вірних Буковини та Станиславівської єпархії “Правдива віра”.
21 листопада 1900 р. – Пастирський лист “До моїх любих гуцулів”.
1 грудня 1900 р. – Пастирський лист “На грані двох віків”.
17 грудня 1900 р. – Папа Лев ХІІІ іменує єпископа Андрея Митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським, єпископом Кам’янець-Подільським.
