26-29 червня 1930 р. – бере участь у роботі Першого крайового Євхаристійного Конгресу в Познані.

Липень 1930 р. – приймає примаса Польщі Авґуста Гльонда.

Жовтень 1930 р. – в зв’язку з пацифікацією у Східній Галичині протестує проти розправи польських військ над українським народом; вилітає до Варшави, безрезультатно намагається сконтактуватися з Й.Пілсудським.

13 жовтня 1930 р. – пастирський лист і акція протесту проти нищення Польщею православних храмів на Холмщині та Підляшші.

13 квітня 1931 р. – з нагоди іменування єпископа Миколая Чарнецького Апостольським Візитатором для вірних Волині, Підляшшя та Полісся пише Пастирське послання “Про обрядові справи”.

1932 р. – пастирське звернення “Слово до української молоді”.

6-7 травня 1933 р. – організація у Львові молодіжних святкувань під гаслом “Українська молодь – Христові”.

24 липня 1933 р. – спільне Пастирське Послання єпископату УГКЦ “Україна в передсмертних судорогах”, присвячене голодомору в Україні, з закликом до організації рятункової акції. Після оголошення Послання у Львові заснований Український Громадський Комітет Рятунку України.

3 серпня 1933 р. – Пастирське послання “Пересторога перед небезпекою комунізму”.

Грудень 1933 р. – візитація Львівської митрополії папським легатом о. Я.Гудечеком.

Грудень 1936 р. – організація та участь в Унійному Конгресі у Львові.

Березень 1938 р. – відкриття Українського шпиталю ім. Митрополита А.Шептицького, збудованого на купленій Митрополитом ділянці на вул. Петра Скарги у Львові.

2 серпня 1938 р. – Пастирський лист із засудженням нищення польською владою православних церков на Холмщині, Волині, Поліссі та Підляшші. Тоді було знищено понад 180 церков.

Осінь 1938 р. – створення фундації Лісового інституту в Янові-Страдчі, що неподалік від Львова.

Листопад 1938 р. – вітає проголошення Карпатської України та благословляє її прем’єра, о. д-ра Августина Волошина.

17 лютого 1939 р. – промова на відкритті Українського Католицького інституту церковного з’єдинення ім. Вельямина Рутського.

Вересень 1939 р. – виступає з рішучим протестом проти заборони вивчення предмету релігії у школах, проти конфіскації церковних і монастирських земель більшовиками, переслідування українського духовенства та народу.

27 вересня 1939 р. – у Прилбичах співробітники НКВС розстріляли рідного брата Митрополита Льва разом із його дружиною.

9 жовтня 1939 р. – користуючись владою, наданою йому Папою Пієм Х і підтвердженою Папою Венедиктом ХV і Папою Пієм ХІ, Митрополит Андрей встановлює екзархати, які охоплювали територію СРСР, та іменує 4 екзархів: єпископа Миколая Чарнецького – Екзархом Волині та Холмщини, о. Антонія Неманцевича – Екзархом для Білорусії, о. ігумена Климентія Шептицького – Екзархом для Великоросії та Сибіру, єпископа Йосифа Сліпого – Екзархом для Великої України.

22 грудня 1939 р. – Папа Пій ХІІ іменує о. д-ра Йосифа Сліпого титулярним архиєпископом Серри та коад’ютором – наслідником Митрополита Андрея.

1 квітня 1940 р. – Пастирське послання до народу “Про безбожництво”, в якому висловлено протест проти агітації атеїзму.

18-19 вересня 1940 р. – скликав перший Собор Екзархів у Львові, який підтвердив рішення Петроградського Синоду 1917 року. З-поміж 14 розділів-постанов Собору прийнято декрети “Про католицьку віру”, “Праця над з’єдиненням Церков”.

9-15 червня 1941 р. – ІІ Собор Екзархів, на якому визначено межі екзархатів, заборонено змішування обрядів, усталено деякі висловлювання для означення католицької віри та Римського Архиєрея. Прийнято декрет “Про почитання Святих”.

5 липня 1941 р. – Пастирське Послання з нагоди проголошення Української Держави 30 червня 1941 року.

22 липня 1941 р. – протестує проти приєднання Галичини до складу Генеральної губернії Німеччини.

Липень 1941 р. – обраний почесним президентом Національної Ради у Львові.

Грудень 1941 р. – Пастирське послання “Ідеалом нашого національного життя…”, “Як будувати рідну хату”.

30 грудня 1941 р. – Пастирське послання “До Православних Архиєреїв в Україні”.

Січень-грудень 1942 р. – Третій Архиєпархіальний Собор; прийнято декрет “Про обряди”.

Січень 1942 р. – підписує спільний лист українських державно-політичних діячів до Гітлера з протестом проти німецької політики на Сході.

Лютий 1942 р. – пише лист до Генріха Гіммлера з протестом проти винищення євреїв.

3 березня 1942 р. – лист-звернення “До Української віруючої православної інтелігенції”.

29 серпня 1942 р. – пише листа до Папи Пія ХІІ, в якому змальовує становище в Галичині у 1939-1941 роках.

21 листопада 1942 р. – послання “Не убий”.

Березень-жовтень 1943 р. – Четвертий Архиєпархіальний Собор, на якому прийнято декрет “Про Єдність”.

27 липня 1944 р. – Львів займають радянські війська.

Березень-вересень 1944 р. – П’ятий Архиєпархіальний Собор, який назвали “Собором миру Пресвятої Пренепорочної Богородиці Діви Марії”.

1 листопада 1944 р. – помирає в Митрополичих палатах собору св. Юра у Львові.

5 листопада – похорон і поховання у крипті Святоюрського собору.

28 січня 1955 р. – проголошення в Римі офіційного декрету (№14/955) Конгрегації про беатифікацію Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького.

5 грудня 1958 р. – при Вікаріаті в Римі офіційно розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого Митрополита Андрея.